Буму не буде: наскільки Україна готова до відновлення кредитування громадян і бізнесу
Підсумки конференції Незалежної асоціації банків України

Буму не буде: наскільки Україна готова до відновлення кредитування громадян і бізнесу
Фото: Shutterstock

Незалежна асоціація банків України (НАБУ) сьогодні провела конференцію «Дорожня карта відновлення кредитування в Україні». Економісти й банкіри обговорювали питання, наскільки готові фінустанови до відновлення кредитних програм, що робить для цього НБУ і як можна підвищити інвестиційну привабливість країни.

Ось найцікавіші висловлювання, які прозвучали на конференції.

Роман Шпек, голова ради НАБУ

Роман Шпек, голова ради НАБУ

Економічна система України вже пройшла найглибшу точку падіння, перейшовши від рецесії до економічного зростання. Реальний ВВП скоротився на 16%, втрачено контроль над 10-15% економіки, гривня девальвувала втричі. У підсумку: низька платоспроможність населення, масштабна збитковість бізнесу, сумарний фінансовий результат з економіки — 524 млрд гривень у 2014 році і 184 млрд гривень за 9 місяців 2015-го. Неплатоспроможними визнано близько 80 банків. Інфляція [за підсумками року] буде на рівні 12%.

Депозитна база банків стабілізувалася, відновилося зростання. Банки досі фіксують збитки, але фінансовий результат вже покращується. Кредитний портфель скорочується, в тому числі і через ліквідовані фінустанови.

Надлишкова ліквідність є. Банки тримають гроші на депозитних сертифікатах, на сьогодні там 55-60 млрд гривень.

Важливо стимулювати скорочення «сірої» економіки. Нам слід кредитувати, а позичальники — якщо відповідають основним вимогам — повинні отримувати кредити.

З метою відновлення кредитування треба зберегти економічну стабільність і зростання, підвищити інвестиційну привабливість, покращити фінансовий стан бізнесу й населення, зберігши правові умови для реструктуризації боргів. Також потрібна нова монетарна політика і прозорий конкурентний банкінг.

Катерина Рожкова, в.о. заступника голови НБУ

Катерина Рожкова, в.о. заступника голови НБУ

Ми розуміємо, що є багато законодавчих прогалин, які заважають банкам працювати з проблемними боргами. Ухвалення законів про фінансову стабілізацію вкрай важливе, але проблем це не вирішить. Незважаючи на те що великі банки пройшли перший етап докапіталізації, вони показують збитковість.

Ми досягли певної макроекономічної стабільності. Найбільші банки знижують ставки, регулятор знизив облікову ставку вже двічі цього року. Це хороші знаки.

Ліквідність у банківській системі є, вона стає доступнішою, але банки не поспішають розміщувати її в кредити. Під час кризи центробанк може підтримати життєздатні або великі банки. Сьогодні величезна кількість міжнародних компаній пропонують нам варіанти кредитування: Світовий банк готовий відкривати кредитні лінії для малого та середнього бізнесу.

Великі гравці сильно закредитовані й вимагають реструктуризації. Якщо завтра будуть прийняті всі [необхідні] закони і зміниться судова система, банки не готові кредитувати. НБУ повинен стимулювати економіку, розвивати кредитування, забезпечувати зростання разом з банками. Важливо визначити точки зростання економіки і дотримуватися їх.

Тамара Савощенко, глава правління UniCredit Bank

Тамара Савощенко, глава правління UniCredit Bank

Розвитку кредитування заважають поточна закредитованность, особливо в корпоративному секторі, низький платоспроможний попит на кредити, висока питома вага «токсичних» активів у портфелях банків, підвищення регуляторних вимог до розрахунку резервів, і як наслідок — потреба в додатковому капіталі. Також не сприяють кредитуванню високі відсоткові ставки.

Сьогодні рівень довіри до банків досить низький. Але це повинно змінитися, щоб населенню було вигідніше зберігати гроші в банку, ніж удома.

Банки продовжують боротьбу один з одним за хороших клієнтів у корпоративному сегменті, пропонуючи їм нижчі ставки й фінансуючи їх. Можна чекати значного збільшення обсягів споживчого кредитування. Але кредитного буму не буде. Банки продовжать кредитувати своїх клієнтів, тих, хто має хорошу кредитну історію, прозорий бізнес.

Дмитро Ануфрієв, партнер Deloitte

Дмитро Ануфрієв, партнер Deloitte

У 2014-2015 роках інвестиційна привабливість України — найнижча за останні 10 років. Причина тому — корупція, неефективна судова система і слабкий захист прав інвесторів. А ще — макроекономічна нестійкість, нестабільність регуляторного середовища та податкової системи. Також серед іншого — недовіра до українських партнерів, перевантаженість українських компаній боргами, схеми «оптимізації» оподаткування та інші непрозорі практики, слабка готовність підприємств до залучення інвестора.

Щоб це змінити, потрібен стабільний фінансовий сектор (держфінанси, банківський сектор), прогнозованість валютного курсу й ослаблення валютних обмежень, прогнозована політична ситуація, довгострокова економічна стратегія та її успішна реалізація.

Інвестпривабливими є сільське господарство, харчова промисловість, ІТ, інфраструктура й логістика, генерація електроенергії. Інвесторам із США та Китаю є сенс, поки що не вкладаючи гроші, придивлятися до України.

Необхідно приватизувати вже заявлені [до продажу] великі компанії (ОПЗ, «Центренерго», обленерго) і малі компанії — їх близько 300. Потрібно залучати фінансування міжнародних фінансових організацій — ЄБРР, МФК і т.д.

Важливо, щоб працювала державна інституція, відповідальна за просування іноземних інвестицій, і був грамотний процес спілкування з інвесторами. Вони повинні знати, що заводити гроші в Україну безпечно.

Тамаш Хач-Ковач, голова правління ОТР Банку

Тамаш Хач-Ковач, голова правління ОТР Банку

Клієнти і політики стверджують, що проблеми — з банками, а банки стверджують, що проблеми з клієнтами. Важливо знайти гармонію між попитом і пропозицією. Тоді все буде працювати.

Існуюча в Україні податкова система не заохочує кредитування. Є певний ліміт резервів, які потрібно враховувати. Банки повинні кредитувати тільки перевірених позичальників. Спочатку кредитуємо НБУ, потім купуємо ОВДП, потім кредитуємо сільське господарство, а потім — інше.

Угорщина — єдина країна, яка не змогла відновити кредитування після кризи 2008 року. Уряд запустив кредитну програму зростання, і передбачалося, що вдасться вплинути і на попит, і на пропозицію. Була ставка 5%, а стала 7-12%. Кожен банк, готовий кредитувати великі компанії, отримував фондування від регулятора під 0%, і не міг збільшувати маржу більш ніж на 2,5%. Вийшло, що позичальник міг взяти кредит до 10 млн євро з будь-яким призначенням до 10 років і в будь-якій галузі економіки. Були й інституції, які брали на себе частину ризику.

У цій угорській програмі брали участь 22 000 позичальників, кредитів було видано на 3,5 млрд євро. У першій фазі програми тільки 40% кредитів рефінансовано, з них 20% рефінансувалися в інших банках. 74% позичальників вказували, що без цієї програми не брали б кредит зовсім або брали б на меншу суму. Програма зупинила падіння кредитування в країні.

Але я не впевнений, що аналогічна програма доречна в Україні, тому що існує інсайдерське кредитування. Важко сказати, що такі програми мають довгостроковий вплив на економіку. Але активна держава може вплинути на правила гри й поведінку учасників ринку.

Олександр Дубілет, голова правління ПриватБанку

Олександр Дубілет, голова правління ПриватБанку

Малий і середній бізнес банки не підтримують. Всі програми починаються від 25 000 євро, а всі процедури — досить дорогі. Є величезний пласт підприємців: кондитерські, шевські майстерні, де великим кредитом можна тільки вбити бізнес. Їм потрібен кредит на 5000 гривень. А якщо в бізнесу капітальні витрати не окупаються протягом 6-9 місяців, кредитні програми втрачають актуальність.

Класичні західні інструменти тут поки що не працюють, тому що в Україні низька фінансова культура і підвищений рівень тривожності населення, не дуже добре розвинений інститут стягнення, а агентства, які працюють із проблемними активами, функціонують з неправильним дисконтом.

На сьогодні в Україні налічується 2,1 млн підприємців, кількість самозайнятих осіб назвати складніше. Середня сума позики Р2Р для фізосіб становить 14 900 гривень, а Р2В для власників бізнесу — 130 900 гривень.

За нашими оцінками, 43% кредитів без забезпечення використовуються на бізнес-цілі. А серед кредитів від 20 до 50 тисяч гривень на ці цілі йде близько 80%.

Потреби МСБ у фінансуванні такі: кредити до 50 000 гривень повинні видаватися без обґрунтування чи опису проектів, а на основі скорингових моделей і розуміння того, що це за клієнт — на підставі його платежів, портрету в соцмережах, історії звернень до банків чи кредитних спілок.

Збільшення обсягів фінансування підприємців та самозайнятих осіб для розвитку їх бізнесу може створити понад 1 млн робочих місць. На це потрібно витратити 20 млрд гривень.

Тарас Кириченко, голова правління Правекс-Банку

Тарас Кириченко, голова правління Правекс-Банку

В Україні відсутній ринок землі: одна з найнижчих орендних ставок у Європі, низька продуктивність, слабке фінансування і відсутність достатньої застави. Але вона повинна стати вільним товаром, який продається. Кредити під заставу [землі] повинні бути доступні кожному якісному позичальнику. Потрібен захист прав кредиторів та інвесторів.

Ризики кредитування аграріїв — незахищеність прав кредиторів, відсутність достатнього забезпечення, прав власності на основний виробничий актив, недостатні знання кредиторів у технологічних процесах, природні та курсові ризики, волатильність світових цін.

Сектори економіки, які зростали після 2008 року — це фармацевтика, FMCG, виробництво меблів, легка промисловість, виробництво обладнання для опалення і т.д. У них можна інвестувати гроші.

Джерело: Forbes. Україна

На початок